What is Law: Мистецтво лаконічності
ЧЕРВЕНЬ 2024 ВИПУСК №3 WHAT IS LAW? МИСТЕЦТВО ЛАКОНІЧНОСТІ МОВА ПРАВДИ Є ПРОСТОЮ
Вам може здатися, що статті, наведені у цьому журналі, настільки різнобарвні та різнопланові, що вони ніяк не пов’язані між собою, але спробуйте приглянутись уважніше і знайти спільне. У цьому журналі ми, вже знайома Вам команда, хочемо приділити увагу невіднятному принципу верховенства права, а також основному принципу всієї правничої діяльності, який покладений на першочергове забезпечення судового захисту прав та свобод людини, – принципу правової визначеності. Наша ідея – це продемонструвати Вам, що таке принцип правової визначності з усіх сторін, як його реалізувати та втілити в найбільш вдалий спосіб, а також які наслідки можуть бути при недотриманні правової визначеності. Ми сподіваємось, що журнал принесе Вам не тільки естетичне та емоційне, але й когнітивне задоволення, і, після прочитання цього журналу, ви винесете для себе поради як писати зрозуміло та чітко, а також як не потрібно складати Ваш юридичний документ Цікава теорія, реальні кейси, а також практичні поради – поєднання, яке допоможе навіть не правнику зрозуміти, що таке саме та таємнича правова визначеність і як її забезпечити. Автори журналу 01
ЗМІСТ 04 Права людини чи людські права Граматика та право 06 Вплив мови на юридичне тлумачення Законність 10 Принцип та режим законності Plain Legal Language 12 Проста юридична мова Право на зрозумілу мову 14 Верховенство права та зрозуміла мова Юридико-технічні помилки 16 Приклад юридичних приписів Oxford Comma 18 Як один розділовий знак може змінити хід справи Зловживання у судових рішеннях 20 Виправлення описок та арифметичних помилок “Фруктова” проблема 22 Наслідок пунктуаційних помилок 24 Доцільність іншомовних термінів 02
Юридична термінологія 28 Проблематика, актуальність, подолання Юридичний переклад 30 Експліцитність та імпліцитність Термінологічні відповідники 32 Тонкощі юридичного перекладу Стан офіційного перекладу законодавства 34 Приклад міжнародних договорів 36 Правова експертиза Закон про мову 38 Забаганка чи обовʼязок? 40 Гендерна експертиза нормативних актів Рівність у мові та кому це потрібно? 42 Про використання фемінітивів Важливість публічної промови 44 Приклад правової сфери 46 Аналіз промови Джона Ф. Кеннеді 03
ПРАВА ЛЮДИНИ чи людські права У юриспруденції точна термінологія - це не просто гра слів, а основа правильного розуміння та застосування законів. Вибір слів має глибокий вплив на розуміння важливих понять. Тому заміна усталеного вислову "права людини" на "людські права" - це не просто прояв смаку, це важлива зміна принципового характеру, яка має вплив на те, як ми розуміємо та захищаємо свободи всіх людей. Ретельний аналіз, наведений у передмові до праці "Про людські права. Лекції" відомого українського правознавця Сергія Петровича Головатого, переконливо обґрунтовує доцільність такої заміни. Перший аргумент розкриває історичне коріння сучасного терміну "права людини" як кальки з російської мови в часи СРСР. Тоді українська мова була позбавлена юридичного статусу, а тому переклади важливих міжнародних документів здійснювалися шляхом простого калькування російських версій.
Проте ключовим аргументом, на нашу думку, є глибинна відмінність у семантичному навантаженні та граматичній структурі між виразами "права людини" та "людські права". Перший має структуру "права + чиї?", формально зараховуючи людські права до категорії специфічних прав певних груп чи істот. Натомість в другому варіанті прикметник "людські" характеризує саму сутність феномену прав, їхню органічну природу, невіддільну від людського буття. Як влучно відзначено Сергієм Головатим у передмові, вислів "права людини" радше схиляє до позитивістського розуміння цих прав як таких, що "надаються" людині якоюсь зовнішньою інстанцією. У той час як термін "людські права" підкреслює їхній невід'ємний зв'язок із людською сутністю, їхнє внутрішнє походження від самої людської природи. Також є докази юридичного характеру на користь заміни терміну. А саме, те що "права людини" як складене поняття спокушає до пошуку джерела цих прав в актах позитивного права, а отже до позитивістського трактування. Натомість термін "людські права" вказує на природний, невід'ємний від людини характер, а їх фіксація в правових документах є лише додатковим підтвердженням та гарантією захисту. Також є докази юридичного характеру на користь заміни терміну. А саме те, що "права людини" як складене поняття спокушає до пошуку джерела цих прав в актах позитивного права, а отже до позитивістського трактування. Натомість термін "людські права" вказує на природний, невід'ємний від людини характер, а їх фіксація в правових документах є лише додатковим підтвердженням та гарантією захисту. Міркування відомого науковця-конституціоналіста Віктора Осятинського з Центральноєвропейського університету істотно підтверджують позицію Сергія Головатого щодо змін. У своїй праці він розрізняє ідеї "особистих прав" (individual rights), що походять ще з Середньовіччя, та новочасне поняття "людських прав" (human rights), яке сформувалося лише у ХХ столітті. Осятинський наголошує, що відмінність між цими ідеями зберігає значення й донині, впливаючи на розуміння природи, значення та методів втілення людських прав. Підсумовуючи, ми погоджуємось, що термінологічна заміна "прав людини" на "людські права" є слушним і виваженим кроком, що випливає з глибокого осмислення змісту, історії та правової природи цього фундаментального поняття. Аргументи історичного, семантичного, граматичного та юридичного характеру, наведені відомими правниками Сергієм Головатим та Віктором Осятинським, переконливо обґрунтовують доцільність такої заміни. Тому було б доцільно, щоб ця термінологічна трансформація відбулася в Україні – країні, яка пережила тоталітарне минуле і нині опинилася на передовій боротьби за утвердження людської гідності та невід'ємних прав людини. 05
ГРАМАТИКА ТА ПРАВО вплив мови на юридичне тлумачення Граматика може здаватись не дуже важливою, проте вона має надзвичайно великий вплив на правову систему, де кожне слово у законах та контрактах ретельно зважується. Одне неправильно поставлене слово або речення можуть повністю змінити значення тексту. Наприклад, суперечки про тлумачення законів часто виникають через невдалу граматичну конструкцію чи відсутність необхідних розділових знаків. Це може створювати правову колізію та потребувати втручання судової системи для остаточної інтерпретації. Тож правники мають ретельно стежити за граматикою, аби уникнути двозначностей та неоднозначного трактування.
Одним із яскравих прикладів того, наскільки важливі деталі граматики у контрактах, є ситуація, що сталася у 2002 році між телекомунікаційними компаніями Rogers Communications та Bell Aliant. Між ними був підписаний 14-сторінковий контракт, який згодом поставив Bell Aliant у невигідне становище. Проте у 2007 році юристи Bell Aliant виявили зайву кому в пункті про дострокове розірвання ділових відносин, що змінювало зміст пропозиції. Озброївшись цим знаком пунктуації, Bell Aliant змогла достроково розірвати договір, відвести клієнтів Rogers Communications і таким чином позбавити холдинг близько 4 мільйонів доларів. У реальних судових справах граматика може стати вирішальним фактором. Ейвондейл Локхарт міг провести наступні 10 років у в'язниці через тлумачення однієї фрази у федеральному законі. Закон вимагав мінімального 10-річного ув'язнення за повторні сексуальні злочини, скоєні "за участю неповнолітнього або підопічного". Локхарт стверджував, що оскільки його попередній злочин не був проти неповнолітньої, це положення до нього не застосовується. Проте суд застосував "правило останнього попереднього" і витлумачив фразу так, що участь неповнолітнього стосувалася лише певного виду злочину. Локхарт отримав 10 років. Також у судовому процесі граматика відіграє важливу роль. Свідчення, надані з порушенням граматичних норм, можуть сприйматися як менш переконливі та правдиві. Натомість грамотні формулювання додають ваги словам і допомагають створити чітке уявлення про обставини справи. Крім того, дослідження показують, що граматичний аспект дієслів, зокрема використання недоконаного чи доконаного виду, може вплинути на сприйняття злочинного наміру та обставин. В експериментах учасники отримували опис вбивства з різним граматичним аспектом і мали визначити - вбивство першого чи другого ступеня. Коли описи містили недоконаний вид дієслова, це зображувало дію вбивства як навмисний, тривалий і жорстокий процес. Такі формулювання частіше призводили до визначення вбивства як першого ступеня. Навпаки, використання доконаного виду дієслова представляло вбивство як швидку, можливо імпульсивну дію, що могло зменшити сприйняття умислу та призвести до м'якшої кваліфікації як вбивства другого ступеня. Тож як підсумок слід наголосити, що граматика є потужним інструментом у руках правників та вагомим чинником реалізації принципу верховенства права. Приділяючи належну увагу граматичним деталям, ми зможемо досягти більшої чіткості, справедливості та ефективності в юридичній сфері. А ігнорування граматики, навпаки, може підірвати підвалини правопорядку та призвести до хаосу і сваволі. 07
08
09
ЗАКОННІСТЬ принцип та режим законності Чи зрозуміє людина без відповідної освіти різницю між цими термінами? На наш суб’єктивний погляд, ні. А навіть якщо і зрозуміє, то різниця буде умовною та нечіткою. Чи має розуміти цю різницю законодавець? Безумовно. Але досі в українському законодавстві, не дивлячись на поради Венеційської комісії, немає ніякого розмежування, що, навіть якщо не створює випадків зловживання правом, може заплутати людей, що працюють у сфері права.
Принцип законності – один з принципів верховенства права, що покладено на забезпечення верховенства права в Україні та інших демократичних державах. Законність, юридична визначеність, запобігання зловживанню повноваженнями, пропорційність, рівність перед законом і недискримінація, незалежність та доступ до правосуддя – і інші принципи складаються в одне задля верховенства права, або правовладдя, якщо використовувати термінологію Сергія Петровича Головатого. Режим законності – термін, що має дві сторони медалі. З одного боку – режим для забезпечення правопорядку в суспільстві, який допомагає знизити злочинний рівень та націлений на забезпечення правових норм в суспільстві. З іншого богу, режим законності в радянському союзі – одна з основних причин правового нігілізму в Україні. Життя в режимі законності, коли держава не є демократичною, змушує громадян підкорюватись законам, які не прийняті задля забезпечення комфорту та задоволення потреб громадян. Саме тому потрібно розмежовувати поняття “режим законності“ та “принцип законності“, які в Україні не розмежовуються зовсім. Як приклад – Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а саме пункт перший статті 4: «Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів». Навіщо, якщо ми говоримо принципи, відокремлювати принцип законності від принципу верховенства права? Тоді постає логічне питання: якщо відокремили законність, тоді чому не відокремили та інші принципи верховенства права? Якщо ж законодавець хотів в цьому контексті виразити законність як режим, тоді чому він вніс його в перелік принципів? Задля більш коректного викладу ідеї, ми хочемо запропонувати інший варіант: «Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, а також відповідно до режиму законності». Або, користуючись порадою Венеційської комісії, перерахувати принципи верховенства права, які мають особливу важливість для здійснення адвокатської діяльності окремо через двокрапку. Це лише один приклад неідеальності українського законодавства, і, навіть якщо неможливо досягти ідеалу юридичної визначеності, прагнути до цього нам ніхто не заборонить. 11
PLAIN LEGAL LANGUAGE проста юридична мова Варто розпочати з того, що таке проста юридична мова. Проста мова – це мова, яка є зрозумілою та простою: настільки простою, наскільки дозволяють обставини. І хоча проста юридична мова має свої певні труднощі, але вона однозначно є можливою. Основне завдання простої мови – це чіткіші, простіші тексти, які позбавлені складності читання, але не стилю. Дуже часто сучасні студенти-правники та навіть інколи вже професійні юристи відмовляються від використання простої юридичної мови, адже вважають, що вона робить їх «менш професійними». Саме тут ми хотіли б переконати кожного у тому, що це не так. По-перше, проста мова – це не притуплений текст. Якщо ж дотримано усіх вимог, то документ, написаний просто та лаконічно, є настільки ж точним, як і документ, написаний складним юридичним жаргоном. Насправді доволі часто лаконічний документ є навіть більш точним, ніж його «професійний» аналог. Ба більше, проста мова не залишає жодного простору для двозначності тексту або прогалин чи колізій.
По-друге, простота не є поблажливою для читачів. Навпаки, юридичний документ, який написаний простою мовою, розширює можливості читачів. Прикладом цього є законодавство, яке написали чітко, просто та лаконічно. Такі юридичні приписи не потребують ні перекладу, ні розширювального тлумачення задля використання як спеціалістами, так і буденними читачами. По-третє, така мова націлена не лише на людей, які не мають юридичних знань, а й на професіоналів також. Експерти полюбляють зрозумілу мову так само, як і будь-хто інший. Документи, написані зрозуміло й просто, заощаджують тонну часу, адже їх легко читати та розуміти. Тобто, підстав запровадити зрозумілу мову безліч. Серед основних переваг простої юридичної мови, можна зазначити підвищення автономії особи, адже така мова доносить інформацію без потреби в розʼясненнях, кращий доступ до правосуддя, де люди мають змогу легко розуміти юридичні приписи та судові рішення, що їх стосується, а також покращення довіри між юристами та їхніми клієнтами, бо як показує дослідження Крістофера Трюдо за 2017 рік – переповнені складним юридичним жаргоном консультації лише дратують клієнтів. Можливо, може скластись враження, що проста юридична мова це щось індивідуальне і не пересічне, але насправді у світі існує величезна кількість організацій, які займаються популяризацією такого феномену. Серед них: Plain Language Action And Information Network (PLAIN), Plain Language Commission, Plain Language Association International, Law and Justice Foundation of New South Wales, Communication Research Institute of Australia, Center for Plain Language, Legal Writing Institute і багато інших. Усі вони ведуть активну діяльність, аби проста юридична мова використовувалась у кожній країні цивілізованого світу. Також, аби підкріпити усю вищевикладену інформацію фактами, ми б хотіли продемонструвати статистику, яка демонструє час прочитання двох варіантів одного документу – написаного простою мовою і звичайною, жаргонною мовою. Наприклад, студенти в середньому витрачають 8 хвилин 17 секунди, щоб прочитати жаргонний текст, в той час, як на прочитання лаконічного тексту в середньому витрачається 2 хвилини 18 секунд. Щодо юристів, то на прочитання жаргонного тексту в середньому витрачається 5 хвилин 29 секунд, а на спрощений варіант – 2 хвилини 19 секунд. Така колосальна різниця говорить сама за себе. І це лише деякі з багатьох причин переходити на просту юридичну мову 13
ПРАВО НА ЗРОЗУМІЛУ МОВУ верховенство права та зрозуміла мова Існує дві думки щодо мови закону. Перша: закон пишеться для юристів-професіоналів, тому його норми мають бути сформульовані професійною юридичною мовою, яка не обов’язково зрозуміла всім. Друга думка протилежна: оскільки закон впливає на життя мільйонів людей, які не є юристами, він має бути написаний зрозумілою для більшості мовою. Юристи мають допомагати людям у застосуванні законів лише у виняткових випадках. Синтезуючи ці дві думки, можна зробити висновок: закон повинен бути написаний мовою, доступною для всіх, але при цьому використовувати чітко визначені юридичні терміни, щоб уникнути багатозначності. Також важливо враховувати напрацювання, що стосуються мови та термінології нормативних актів, таких як державні стандарти.
Законотворці повинні усвідомлювати, що текст закону сильно впливає на розвиток розмовної мови, особливо якщо мова йде про закони широкого використання, як-от Конституція України та різноманітні кодекси. Чіткість, ясність і зрозумілість мови закону – основна передумова його ефективного застосування. Повноцінне регулювання суспільних відносин законом можливе лише за умов розуміння його положень усіма учасниками правовідносин. Через специфіку юридичної мови існують певні вимоги, яким має відповідати мова закону. Частина 1 статті 11 проєкту Закону «Про державну підтримку об’єднання громад». В ній зазначено: «Держава підтримує об’єднання сільських громад у порядку, передбаченому цим та іншими законами, шляхом надання протягом трьох років додаткових субвенцій для створення відповідної інфраструктури об’єднаної громади.» Здається, законодавець хотів сказати таке: 1.Держава підтримує об’єднання кількох громад в одну. 2.Державна підтримка триває три роки. 3.Підтримка здійснюється через субвенції з державного бюджету місцевому бюджету об’єднаної громади. 4.Ці субвенції спрямовані на створення відповідної інфраструктури. Це лише наше припущення щодо волі законодавця. Але навіть так ми пропустили частину про «порядок, передбачений цим та іншими законами», оскільки в цьому законі такого порядку немає, а інші закони не згадані. В реченні йдеться про надання субвенцій, тобто іншої підтримки не передбачено. Отже, на прикладі цього законопроєкту ми дійшли висновку, що нечіткі формулювання і складні речення роблять правове регулювання незрозумілим. 15
ЮРИДИКО-ТЕХНІЧНІ ПОМИЛКИ приклад юридичних приписів Юридико-технічні помилки в юридичних приписах — це такі собі "опечатки" в законах і правових документах, які можуть призвести до великих проблем. Уявіть, ви прочитали договір і все зрозуміли, але виявилось, що один важливий пункт був написаний неправильно або не зовсім чітко. Це може змінити весь сенс документа. Ці помилки можуть бути різними. Наприклад, неточності в формулюваннях, неправильні відсилання до інших законів чи статей, або навіть банальні граматичні помилки. Інколи такі помилки можуть здатися незначними, але насправді вони можуть створити великі непорозуміння та конфлікти. Уявімо ситуацію. Компанія підписує договір на постачання товарів. У договорі зазначено, що товар має бути доставлений до "кінця місяця". Але через помилку в тексті договору не вказано, до якого саме місяця. У результаті, постачальник може трактувати це по-своєму і доставити товар пізніше, ніж очікувалося. Це може призвести до фінансових втрат і зіпсованих стосунків між партнерами.
Ще один приклад — закони. Якщо в законі є юридико-технічні помилки, це може призвести до неправильного застосування норми права. Судді, юристи та громадяни можуть розуміти закон по-різному, що створює правову невизначеність і може призвести до несправедливих рішень. Отже, уникнення юридико-технічних помилок — це важлива частина роботи юристів і законодавців. Вони повинні ретельно перевіряти документи, щоб кожне слово було точним і зрозумілим. Адже одна маленька помилка може змінити все. Тож, якщо ви маєте справу з юридичними документами, переконайтеся, що вони складені правильно і зрозуміло. Це допоможе уникнути непотрібних проблем і захистить ваші права. 17
OXFORD COMMA як один розділовий знак може змінити хід справи Нині триває досить багато суперечок про те, чи варто використовувати оксфордську кому в юридичних текстах. Проте варто з’ясувати: що ж за дивний звір ця кома? У тексті ви можете також побачити її як «серійну кому» або «гарвардську кому». Досить цікавим є факт, що така кома більш популярна в США, ніж у Великій Британії. У чому ж полягає її суть? Вона ставиться перед сполучниками and, or чи nor, наприкінці речення перед останнім словом у списку перелічуваних елементів, тобто однорідних членів речення Такий маленький розділовий знак слугує прикладом того, що пунктуація в текстах понад важлива та може коштувати великих грошей. Прикладом цього є кейс O’Connor v. Oakhurst Dairy, де маленька кома зіграла вирішальну роль. .
Отож, водії, що займались перевезенням молочної продукції, подали позов до суду на компанію, що виробляла цю продукцію. Підприємство було розташоване в штаті Мен, водії, детально вичитавши закон конкретно цього штату, зрозуміли, що підприємство заборгувало їм велику суму за понаднормову роботу. У чому ж полягала складність справи? Саме в існування оксфордської коми. У законі вона була відсутня при перерахуванні тих видів діяльності, які не мають доплати за роботу понад 40 годин на тиждень. Згідно зі списком, на додаткову компенсацію не претендували ті, хто займався заморожуванням, сушінням, консервуванням, переробленням, спакуванням та доставленням товарів. Саме в існування оксфордської коми. У законі вона була відсутня при перерахуванні тих видів діяльності, які не мають доплати за роботу понад 40 годин на тиждень. Згідно зі списком, на додаткову компенсацію не претендували ті, хто займався заморожуванням, сушінням, консервуванням, переробленням, спакуванням та доставленням товарів. Саме через те, що між двома останніми роботами не стояла кома, трактувалося це як один вид діяльності. Варто зазначити, що ці види не претендували на виплати, оскільки працювали з продуктами, що швидко псуються, тому іноді ставались форс-мажори. Але ситуацію водіїв краще прослідкувати мовою оригіналу:«Exemption F states that the protection of the overtime law does not apply to: The canning, processing, preserving, freezing, drying, marketing, storing, packing for shipment or distribution of…» Отож, через відсутність коми постає цілком логічне питання: packing for distribution or distribution? Важко зрозуміти, чи від виплат звільняється лише упакування для перевезення чи перевезення як окремий вид діяльності. Варто зазначити, що суд в ситуації водіїв прийняв людиноцентристську позицію та, попри відсутність коми та певну юридичну невизначеність, присудив компанії виплатити водіям гроші. Якби перед сполучником or стояла кома, відповідь була б однозначною, і справа була б вирішена на користь молочної фабрики. Але коми там не було. Ця справа стала резонансною, завдяки їй влда переглянула свою політику в написанні законів та почала використовувати крапки з комами. Це доводить нам, що пунктуація, насправді, може відігравати дуже велику роль в plain legal language, тому не варто нехтувати нею, оскільки це в штаті Мен була прийнята позиція водіїв, а чи було б так в Україні? Дуже навряд. 19
ЗЛОВЖИВАННЯ У СУДОВИХ РІШЕННЯХ виправлення описок та арифметичних помилок Кожен з нас у своїй роботі може припуститися помилки, і судді не є виключенням, особливо якщо враховувати значне щоденне навантаження, а також складність та громіздкість текстів, з якими вони працюють. Необхідним є врегулювання механізму виправлення таких помилок задля досягнення головної мети правосуддя - захисту прав та інтересів учасників справи, тож наразі вже є способи такого виправлення в законодавстві. Процесуальні кодекси виокремлюють описки та арифметичні помилки, які можуть бути змінені у швидкому порядку без завдання шкоди справедливому вирішенню справи. Опискою є механічна граматична помилка, яка є суто випадковою та була допущена в процесі викладу справи. Це може бути як одрук у правопис, так і використання неправильних розділових знаків. Виправленню підлягають саме істотні описки, тобто імена, прізвища осіб, задіяних у справі, адреси або строки. Водночас арифметичною помилкою є мимовільний пропуск цифри в результаті підрахунку, а також випадкова перестановка цифр через неуважність або використання несправних інструментів друку. Варто зазначити, що не є арифметичною помилкою неправильний процес підрахунку із застосуванням непідходящих методів або використання в основі необґрунтованих даних.
Під час проведення корекції тексту заборонено змінювати зміст судового рішення, оскільки це може істотно вплинути на результат, який отримають сторони справ. Таке повноваження має лише суд вищої інстанції в процесі перегляду рішення. Це є загальною нормою, проте нерідко судді зловживають нею в надії бути непоміченими або з корупційних мотиві. Цікавою є справа судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Андрія Шабанова, який у квітні 2016 року задовольнив вимоги позивача та у рішенні, проголошеному на засіданні, визнав за ним право власності на кілька будівель. В грудні під час перевірки та процесу виправлення описок у даті рішення і найменуванні вулиці, на якій знаходилася одна з будівель, суддя також змінив повністю резолютивну частину та відмовив позивачу у задоволенні вимог, що є забороненим, оскільки така дія розцінюється як зміна власного рішення після його проголошення. Так само вважають і члени Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, які характеризують це як грубе порушення правил суддівської етики, яке ставить нанівець авторитет правосуддя. Результатом справи стало внесення подання про звільнення судді, яке було підтримано Вищою радою правосуддя. Окрім змісту рішень, можна виокремити приклади, коли судді змінювали дати у рішеннях для того, щоб приховати наслідки своєї професійної недбалості або апарату суду. Показовою є справа щодо судді Печерського районного суду міста Києва Романа Новака. Обставини такі: 4 липня 2019 року суддя виправив описку у своїй ухвалі на вимогу скаржника, а цього ж дня адвокат учасника справи отримав нову версію ухвали і направив відповідно слідчому та експертному центру. Найважливішим моментом є дата реєстрування суддею заяви про виправлення описки - 3 липня, проте авторозподіл на суддю відбувся лише 10 липня. Тож суддя не перевірив, чи вже була справа віддана йому, а розглянув її за 6 днів до того, як її на нього розподілили. 17 липня його реакцією стало виправлення дати ухвали з 4 липня на 10, тобто на день авторозподілу, з власною ініціативи. Таким чином суддя намагався сховати результати суттєвої помилки як працівників суду, так і своєї, оскільки через неуважність суддя забув перевірити, чи була справа вже на той момент надана йому. Отже, в практичному застосуванні механізм виправлення помилок суддів може бути інструментом зловживань та використовуватися для своєї вигоди. Проте суспільство повинне пам'ятати, що такий механізм є необхідним для нормального функціонування суду та ефективності його діяльності у сфері захисту прав і свобод людини. 21
“ФРУКТОВА” ПРОБЛЕМА наслідок пунктуаційних помилок Що може статися, якщо зробити одну пунктуаційну помилку в нормативному акті? Що найстрашніше може бути, якщо переплутати дефіс з комою? Насварить керівництво? Граматичній експертизі буде більше роботи? Якби ви запитали це в американських правознавців або істориків, вам би розповіли про “фруктову проблему”, яка змінила історію розвитку США. Але, оскільки американські правники та історики не дуже їдуть зараз в Україну, цю оповідь перекажемо вам ми. У далекому 1789 році уряд США збирав доходи не так як зараз. Після здобуття Сполученими Штатами незалежності від Британії в 1776 році, Америка взяла курс розвитку на економічну реорганізацію завдяки створенню національного бюджету. 4 липня 1789 року, Джордж Вашингтон підписав Закон «Про тарифи» 1789 року, де було, зокрема, зазначено: “duties be laid on goods, wares and merchandise”, щоб “підтримати уряд”. Цей тарифний акт, як і всі попередні акти, включав “безплатний” список — товари, які звільнялися від оподаткування при в’їзді до Сполучених Штатів. Весь інший іноземний імпорт обкладається податком у розмірі близько 20% від ціни придбання товару. Тарифні акти вказували, що “фруктові рослини, тропічні та напівтропічні з метою розмноження або культивування” (“Fruit plants, tropical and semi-tropical for the purpose of propagation or cultivation”) звільняються від сплати імпортного мита.
Але самі фрукти звільнені від податку не були: до того Закон «Про тарифи» 1870 року встановив 20% мито на апельсини, лимони, ананаси та виноград і 10% мито на лайми, банани, манго, кокоси та всі інші фрукти. Фрукти були основною статтею імпорту, і податок на них становив значну частину федерального бюджету. Але, не зрозуміло навмисно чи «вмисно», у редакції 1872 року між словами “фрукти” та “рослини” була вставлена кома, що повністю змінило сенс: “...fruit-plants, tropical and semi-tropical for the purpose of propagation or cultivation”, тобто “фруктові рослини, тропічні та напівтропічні з метою розмноження або культивування”, тепер отримало інше значення: “...fruit, plants, tropical and semi-tropical for the purpose of propagation or cultivation – вже має значення: “фрукти, рослини, тропічні та напівтропічні з метою розмноження або культивування”. Тобто податок від 10 до 20 відсотків на кожний фруктовий плід просто зник. Як це повпливало на країну? Начебто не така велика помилка коштувала жителям Америки 2 мільйони доларів. На той час це була не мала сума; збиток у 2 мільйони доларів склав майже 1,3% від загального доходу уряду від тарифів у 1875 році, і 0,65% від усього федерального бюджету того року. Не дивлячись на те, що помилку було виправлено у 1874 році внаслідок бурхливих дискусій у Конгресі США, це стало визначною подією в історії, яка спровокувала некомфортне життя для американського народу впродовж року з вкороченням соціальних виплат, але також це спровокувало перекваліфікацію всіх суддів Верховного Суду, які зізнались, що: “Ніколи в житті не звертали увагу на пунктуацію”. 23
ДОЦІЛЬНІСТЬ ІНШОМОВНИХ ТЕРМІНІВ Наш світ розвивається досить швидко, разом з ним еволюціонує й розвивається право, яке покликане слугувати людині. Разом з правом еволюціонують і нормативні (але не завжди правові) акти та їхня мова, яка ускладнюється та змінюється. В українському законодавстві, окрім відходу від громіздкості тексту, стало з’являтись все більше іншомовних слів. Причин цьому є декілька: міжнародна практика (досить часто запозичення термінів відбувається через необхідність дотримання міжнародних стандартів і норм), відсутність точного аналога, глобалізація, точність і чіткість. Проте краще, ніж теорія, нам допоможе розібратись практика. Давайте візьмемо за приклад термін «глорифікація», який, як не дивно, в українському законодавстві зазвичай використовується в негативному контексті
У Кримінальному кодексі, а саме статті 436-2, йдеться про «…виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України…». Термін «глорифікація» не належить до української мови, він має латинське коріння та нині використовується у сучасній англійській мові як «glory», що означає «уславлення». Використання іншомовного терміну викликало певний спротив, тому у Пропозиції Міністерства культури та інформаційної політики України до проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони виготовлення та поширення інформаційної продукції, спрямованої на пропагування дій держави-агресора)» ініційованій 18.02.2021, пропонувалось слово «глорифікація» замінити словами «возвеличення». Проте цей проєкт не знайшов свого відображенн Досить цікавим саме у контексті «глорифікації» у цій статті є те, що зазначається про глорифікацію осіб, але не про глорифікацію угруповань або квазідержав. Тобто, по суті, кримінальна відповідальність настає за уславлення конкретних осіб, а прославляти все те, що не є фізичною особою, буде безкарно? Дуже дивна концепція, досвід якої, проте, вже врахований європейськими державами, які запровадили кримінальну відповідальність за прославлення нацизму, а тобто всіх його складових та всіх, хто має до цього відношення. У контексті України було б доречно запровадити таке нововведення у сфері «рашизму», аби закарбувати та передати наступним поколінням спадок у вигляді пам’яті про тих, хто позбавляв нас повітря протягом довгих років. Але чи доречним є використання терміну «глорифікація» в українському законодавстві? На думку авторів цього журналу, це є доречним, оскільки цей термін використовується українським суспільством досить давно і не викликає нерозуміння. Щодо інших термінів, то варто враховувати декілька чинників: чи є достойний аналог, який передасть точний сенс, яке спрямування нормативного акту, де використовуються іншомовні слова, наскільки сильно використання іншомовних термінів впливає на текст? Дослідивши кожен з цих аспектів, можна буде надати відповідь, оскільки кожен випадок у plain legal language унікальний. Як і саме право. 25
26
27
ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ проблематика, актуальність, подолання Що спільного між юристами та лікарями? Обидві професії використовують багато специфічних термінів, зрозумілих лише їм. Уявіть, якби лікарі розмовляли зі своїми пацієнтами так, як пишуть нормативні акти юристи. Швидше за все, пацієнти б не розуміли, що з ними відбувається. Так само і з нормативними актами: коли вони перевантажені складними термінами, їх важко зрозуміти звичайним людям. Проблема в тому, що нормативні акти, які мають регулювати наше життя, часто написані мовою, зрозумілою лише фахівцям. Це створює декілька серйозних проблем: 1.Нерозуміння серед населення, адже багато людей не розуміють, як саме працюють закони, які права вони мають і як захистити себе. Це може призводити до порушення прав людини. 2.Відсутність прозорості. Коли закони написані складною мовою, це може створити відчуття, що вони створені для того, щоб приховати щось від суспільства. 3.Складність у застосуванні - інколи складні терміни можуть стати перешкодою для правильного застосування закону. Навіть судді та адвокати можуть інколи мати труднощі з тлумаченням деяких нормативних актів. В умовах сучасного світу, де інформація повинна бути доступною та зрозумілою, проблема складних нормативних актів стає все більш актуальною. Уявіть, що ви хочете відкрити свій бізнес і вам потрібно зрозуміти, які податки потрібно платити. Якщо нормативні акти написані складною мовою, ви можете легко щось пропустити або неправильно зрозуміти. Це може призвести до проблем з податковими органами або навіть до штрафів.
Порівняйте: СТ. 74 ЛКУ. ВИКОРИСТАННЯ КОРИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЛІСІВ ДЛЯ КУЛЬТУРНО- СТ. 74 ЛКУ. ВИКОРИСТАННЯ ЛІСІВ ОЗДОРОВЧИХ, РЕКРЕАЦІЙНИХ, СПОРТИВНИХ, ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ ТА ІНШИХ ТУРИСТИЧНИХ І ОСВІТНЬО-ВИХОВНИХ ЦІЛЕЙ ТА ЦІЛЕЙ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ Використання корисних властивостей лісів для Ліси можуть використовуватися культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, для відпочинку, спорту, туризму, туристичних і освітньо-виховних цілей та навчання та наукових проведення науково-дослідних робіт досліджень. При цьому необхідно здійснюється з урахуванням вимог щодо зберігати природне середовище збереження лісового середовища і природних та ландшафти, а також ландшафтів з додержанням правил дотримуватися правил архітектурного планування приміських зон і планування приміських зон і санітарних вимог. санітарних вимог. Лісокористувачі, які У лісах, що використовуються для відпочинку, використовують ліси для лісокористувачі повинні здійснювати роботи відпочинку, повинні підтримувати щодо їх благоустрою. їх у належному стані та здійснювати благоустрій. Як же можна подолати цю проблему? Нормативні акти повинні бути написані простою мовою, зрозумілою для широкого кола людей. Це не означає, що потрібно відмовлятися від термінології, але варто використовувати її там, де це дійсно необхідно, і давати чіткі визначення термінів. До складних нормативних актів можна додавати коментарі та пояснення, які допоможуть зрозуміти суть документа. Це можуть бути короткі резюме, приклади або навіть інфографіка. Організація навчальних програм для населення, де будуть роз'яснюватися основні положення нормативних актів, також є важливим кроком. Це можуть бути курси, семінари або онлайн-курси. Важливо залучати громадськість до процесу створення нормативних актів. Це допоможе врахувати думку різних верств населення і зробити документи більш зрозумілими. Використання специфічних термінів у нормативних актах є необхідним, але не повинно бути перешкодою для їх розуміння. Проста та зрозуміла мова, коментарі та пояснення, освітні програми та залучення громадськості можуть допомогти подолати цю проблему. Тільки так нормативні акти зможуть ефективно виконувати свою функцію – регулювати життя суспільства і захищати права громадян. 29
ЮРИДИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД експліцитність та імпліцитність Перед тим як досліджувати такі види юридичного перекладу, як експліцитний та імпліцитний, варто детальніше поглибитись у явище юридичного перекладу, як такого. Юридичний переклад – це лінгвістично-юридична процедура відтворення правового змісту певного юридичного припису з вихідної правової системи засобами фахової мови правової системи отримувача, аби зберегти відповідні юридичні функції оригінального документа. Беззаперечно: звучить доволі складно, але звичайно, що це можна звести до певної основи – перекласти документ так, аби зберігся його юридичний та фактичний зміст. Своєю чергою, предметом такого перекладу може бути будь-який документ, який має юридичну значущість: будь-то заповіт чи угода про нерозголошення. Фактично, можна сказати, що юриспруденція має свою власну мову, яку може зрозуміти фахівець з юридичною підготовкою. Абсолютно те саме стосується юридичного перекладу: професійний перекладач має знати правові норми цільової країни, оскільки неточний переклад може неточно передавати значення оригіналу і, як результат, створювати корупційний фактор. Аби продемонструвати реальне значення професійного юридичного перекладу, ми б хотіли навести приклад короткого змісту рішення Міжнародного Суду Справедливості від 1 грудня 2022, а саме спору щодо статусу та використання вод річки Сілала (Чилі проти Болівії).
Уривок оригіналу звучить наступним чином: «…The Court recalls that Bolivia, in its Counter-Memorial, made three counter-claims. The Court, in its Order of 15 November 2018, did not consider that it was required to rule definitively, at that stage of the proceedings, on the question of whether Bolivia’s counter-claims met the conditions set forth in the Rules of Court and deferred the matter to a later stage. Before considering the merits of the counter-claims, the Court determines whether they fulfil the conditions set forth in its Rules...» «...Article 80, paragraph 1, of its Rules provides that…» Юридичний переклад цього уривку звучить так: «…Суд пригадує, що Болівія у своєму зустрічному меморандумі зробила 3 зустрічні позови. Суд, у своїй постанові від 15 листопада 2018, не взяв до уваги те, що існувала вимога постановити фінальне рішення на тому етапі провадження, у питанні про те, чи 3 зустрічні позови Болівії відповідали вимогам, встановленим у Правилах Суду, і тому відклали справу на більш пізню стадію. Перед тим, як розглянути обґрунтованість зустрічних позовів, Суд вирішує чи вони відповідають обставинам, визначеним у правилах...» «…Пункт 1, Стаття 80 правил суду вказує…» Щодо тонкощів перекладу, в оригіналі можна зустріти такі проблемні слова, як counter-memorial та counter-claims, які в українській юриспруденції мають декілька відповідників. Так, counter-claim може перекладатися як зустрічний позов або відзив, а ці терміни є аж ніяк не синонімічними. Якби перекладом займався аматор, то він легко міг би сплутати ці терміни, що призвело б до величезної кількості порушень процесуальних норм або навіть до винесення несправедливого рішення. Продовжуючи тему перекладу, ми хотіли б розкрити два основних види: експліцитний та імпліцитний. Щодо їхніх особливостей, то вони виглядають наступним чином: експліцитний тип в основному використовується для документів, де важливо передати точний дослівний зміст, у той час, як імпліцитний переклад притаманний художній літературі, де потрібно передати задум автора тощо. Але це не означає, що юридичний переклад використовує лише експліцитність: навіть у нашому прикладі ми повинні були віднайти юридично-правильний, а не дослівний відповідник англомовному терміну, а також змінити порядок цитування правил, що є основними ознаками імпліцитного типу. Таким чином, використовувати лише один тип перекладу є не лише небажаним, а й неправильним. 31
ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ тонкощі юридичного перекладу Переклад юридичних термінів є необхідним та складним завданням, актуальність якого не викликає жодних сумнівів. У сучасному глобалізованому світі точний і досконалий переклад перш за все викликаний необхідністю розуміння універсальних понять, адже взаємовплив різних правових систем стає дедалі більшим. Не залишаємо поза увагою також процеси євроінтеграції України, які спричиняють необхідність адаптації нашого законодавства до загальноприйнятих вимог. Беззаперечно, такий процес вирішує багато непорозумінь, а за разом і породжує чимало проблем, які на перший погляд, здаються непримітними. Однією із таких є необхідність вибору адекватного відповідника, який міг би точно і вичерпно розкрити зміст досліджуваного поняття, не викликаючи при цьому неточностей або дисонансу. То як все ж таки бути під час вибору відповідника? Важливим аспектом вибору адекватного відповідника юридичному терміну є врахування культурного контексту та правових традицій. Кожна правова система відображає історичний розвиток, культурні норми та соціальні очікування певного суспільства. Тому, перекладаючи юридичні терміни, необхідно звертати увагу на те, як ці терміни вписуються у загальний культурний та правовий ландшафт.
Слід зазначити, що вибір точних відповідників для якісного перекладу терміну потребує ретельного дослідження в межах конкретної правової системи з урахуванням особливостей конкретної держави. Простіше кажучи — як зміст і сенс досліджуваного визначення сприймається громадянами. Починати завжди варто із “тлумачення сенсу”, адже перш ніж шукати якісний відповідник серед слів , потрібно точно та вичерпно дослідити ознаки та особливості терміну, пояснивши його суть і призначення, врахувати тонкощі та особливості. Не варто забувати про детальний аналіз визначення в його оригінальному вигляді, аби зрозуміти, чи є взагалі відповідник даному слову в контексті державної мови. До прикладу,термін «directive» позначає один із нормативних актів Європейського Союзу. Проте, в процесі його перекладу не було знайдено належно відповідника в українській мові, який міг би вичерпно і точно розкрити зміст. Таким чином, в нашому законодавстві законодавстві зʼявилося слово «директива». Також під час перекладу слід уникати дослівності, оскільки вона може призвести до втрати контексту та зміни сенсу. Основна складність даного етапу полягає у тому, що багато юридичних термінів мають свої власні особливості в різних правових системах, не кажучи вже про те, що громадяни кожної держави розуміють їх по-різному. Як-от термін “Rule of Law” і .тому важливо вибрати відповідник, який відтворить сутність та ідеї, що містяться в оригіналі. Не менш актуальною є проблема наявності великої кількості русизмів та полонізмів в українському законодавстві. Питання про те, заміняти їх словами англійського походження, або ж «корінними» українськими залишається відкритим і доволі суперечливим. Досить часто це залежить від контексту та галузі, якої стосується досліджуваний термін. Наостанок, не можна оминути увагою і політично-економічний аспект дослідження. Деякі науковці навіть вважають його одним із ключових, адже він прямо визначає вектор розвитку країни та її законодавства, а разом із тим, визначає тенденції, яким варто слідувати і ті, яких все ж краще уникати. Підсумовуючи все вищесказане, ми безсумнівно можемо стверджувати, що успішний переклад сприяє взаєморозумінню між правовими системами та гармонізації норм із загальноприйнятими стандартами, а мистецтво вибору «ідеального» відповідника є однією із запорук стабільності та визначеності законодавства. 33
СТАН ОФІЦІЙНОГО ПЕРЕКЛАДУ ЗАКОНОДАВСТВА приклад міжнародних договорів Україна як учасник міжнародних договорів та організацій внаслідок стрімкого поширення інтеграційних процесів в європейське середовище повинна сумлінно виконувати міжнародні зобов'язання. Чітке розуміння та виконання таких актів сприяє покращенню міжнародного співробітництва як з іншими державами, так і з міжнародними інституціями. Громадяни України мають право на доступ до інформації про свої права та обов'язки, визначені міжнародними договорами. Нарешті, міжнародні договори масово використовуються в судових рішеннях та під час розробки українського законодавства. Без офіційного перекладу нелегко було б інтегрувати міжнародні норми у нашу національну правову систему з метою її відповідності міжнародним стандартам. Наявність відповідного порядку здійснення офіційного перекладу багатосторонніх міжнародних договорів на українську мову є необхідною. Таким актом може похвалитися українське законодавство, проте чи можемо ми стверджувати, що його зміст та структура відповідають стандартам та забезпечують потрібною інформацією відповідні сфери діяльності?
По-перше, одразу впадає в око дата набрання чинності порядку - 2006 рік, тобто задовго до початку поширення євроінтеграційних процесів в Україні, які спричинили активну діяльність нашої держави на міжнародній арені та відповідно підвищили актуальність проблеми юридичного перекладу. Одразу спадає на думку висновок - суб'єкти нормотворчості не передбачали врегулювання цього питання та закріплення його в документі. По-друге, текст не є вичерпним у своїй основі і не виконує своєї головної функції. Так, процесуальний перебіг виконання офіційного перекладу закріплюється досить ґрунтовно і деталізовано, проте порядок взагалі не пояснює особливостей самого офіційного перекладу, методів його здійснення. Питання самої перекладацької діяльності перебуває повністю поза текстом. Така ситуація була б вмотивованою, якби передбачалися посилання на джерела, які пояснювали б способи формування правильного офіційного перекладу з дотриманням усіх стандартів і принципів, проте зацікавлені особи не можуть отримати таку інформацію одразу з цієї версії порядку. По-третє, виникають питання до пункту 6, який закріплює, що “до офіційного перекладу додається копія тексту, з якого здійснюється переклад”. Але важливим є уточнення, з якого саме тексту повинен здійснюватися переклад - з тексту оригіналу. Як аргумент в цьому питанні може бути застосований пункт 3, який передбачає, що “переклад здійснюється з мови, на якій укладено договір”, проте ця думка повинна відображатися протягом усього тексту, а не тільки одного пункту, оскільки застосування пункту 6 як цитати може стати інструментом зловживань. Ця проблема є надзвичайно актуальною, тому що таке формулювання не раз було застосоване задля можливості перекладу не з мови оригіналу, а з російської мови. Такий переклад часто виявляється неточним і неправильно трактується, оскільки не передає важливих конструкцій, в які закладався особливий сенс. Як приклад такої помилки можна навести абзац 3 Преамбули Конвенції про права дитини, в якому словосполучення “other status” переклали як “інші обставини” відповідно до російського перекладу, проте такий варіант вжито недоречно в контексті, який може стосуватися статі, походження, релігії, матеріального становища дитини тощо. Отже, проблема офіційного перекладу текстів міжнародних договорів, учасником яких є Україна, є надзвичайно актуальною в контексті сучасної євроінтеграції. Не може не радувати наявність необхідного українського порядку, який регулює цю сферу, проте цей акт є застарілим, не вичерпує всіх аспектів порушеного питання і потребує подальшого редагування. 35
ПРАВОВА ЕКСПЕРТИЗА Правова експертиза – це такий собі "юридичний лікар", який діагностує проблеми в документах, договорах чи інших правових аспектах. Коли ми говоримо про правову експертизу, маємо на увазі процес аналізу правових документів, щоб зрозуміти, чи все зроблено правильно і законно. уникнути штрафів, судових розглядів і інших проблем.
Уявіть, ви купуєте квартиру. Підписуєте купу паперів, і все виглядає добре. Але без правової експертизи можна пропустити якісь нюанси, які в майбутньому можуть стати серйозними проблемами. Наприклад, виявиться, що на квартиру накладено арешт, або є інші претензії на цю нерухомість. Саме тут на допомогу приходить правова експертиза, яка ретельно перевіряє всі документи та виявляє потенційні ризики. Цей процес необхідний не тільки для купівлі-продажу нерухомості. Правова експертиза потрібна в багатьох сферах: при укладенні комерційних договорів, в трудових відносинах, при вирішенні спадкових питань і навіть в повсякденному житті. Наприклад, якщо ви підписуєте договір з роботодавцем, юрист може допомогти зрозуміти всі умови та забезпечити, що ваші права захищені. Професійна правова експертиза також важлива для бізнесу. Кожна компанія стикається з великою кількістю юридичних документів, і помилки в них можуть дорого коштувати. Правова експертиза допомагає уникнути штрафів, судових розглядів і інших проблем. Отже, правова експертиза – це свого роду гарантія того, що ваші справи в порядку. Вона допомагає убезпечити себе від несподіванок і впевнитись, що все зроблено за законом. Тож, якщо виникають сумніви щодо будь-яких юридичних питань, варто звернутися до фахівця. Це інвестиція в спокій та впевненість у завтрашньому дні. 37
ЗАКОН ПРО МОВУ забаганка чи обовʼязок? Для початку, варто відразу сказати про назву закону. У назві йдеться про "порядок застосування інших мов в Україні", але в тексті Закону недостатньо регулюється цей порядок. Стаття 2 Закону змішує терміни "мова національної меншини", "регіональна мова", "мова корінних народів" з "іноземною мовою". Це ускладнює розуміння і плутає в термінології. Поняття "інших мов" у назві Закону не визначене чітко. Деякі терміни, як-от "материнська мова" (ч. 2 ст. 7), не визначені в чинному законодавстві. Поняття "сфера приватного спілкування" (ч. 2 ст. 4) теж потребує визначення для уникнення різного тлумачення.
Стаття 1 містить багато публіцистичних формулювань, які звучать як гасла, а не правові норми. От, наприклад, твердження "Українська мова - визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації..." (ч. 1 ст. 1) і "українська мова є невід'ємним елементом конституційного ладу України..." (абз. 1 ч. 3 ст. 1) мають занадто загальний характер і до цього ще надто емоційно забарвлений. Пропозиція про те, що "спроби запровадження офіційної багатомовності... є діями, спрямованими на розпалювання міжетнічної ворожнечі..." (абз. 2 ч. 3 ст. 1), є некоректною і суперечить Конституції, яка гарантує розвиток і використання мов національних меншин (ч. 3 ст. 10). Преамбула викладена в стилі, властивому для конституційних та міжнародних актів, і є громіздкою. Вона повинна коротко роз'яснювати мету та завдання закону, окреслюючи коло суспільних відносин, які регулює цей закон. Більшість завдань Закону мають декларативний характер і не є чіткими правовими нормами. Це ускладнює контроль за їх виконанням і створює можливості для суб'єктивного тлумачення та уникнення відповідальності за недотримання .Наприклад, завдання щодо "консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури" не мають чіткого юридичного визначення. Ці зауваження вказують на необхідність доопрацювання законопроекту для забезпечення його чіткості, однозначності та відповідності чинному законодавству 39
В ході сучасних глобалізаційних процесів питання гендерної рівності постає дедалі гостріше . Багато демократичних країн докладають зусиль задля забезпечення справжньої, фактичної рівності, починаючи цей шлях із законодавства. Наша держава не є винятком, адже з 2018 року відповідні дії проводяться регулярно за допомогою структурних підрозділів Міністерства Юстиції, тож пропонуємо детальніше дослідити це питання. Гендерна експертиза нормативних актів — це своєрідний процес оцінки законодавства та проєктів нормативних актів з метою виявлення та усунення положень, що потенційно можуть призводити до гендерної дискримінації або ГЕНДЕРНА нерівності. Такий підхід має на меті зміцнення “фундаменту” Верховенства права на законодавчому рівні та надання тих рівних можливостей, що виборювалися століттями. ЕКСПЕРТИЗА Світова практика демонструє різні підходи до проведення такої експертизи. Наприклад, у Швеції кожен законопроєкт підлягає гендерній оцінці ще на стадії його розробки. Це забезпечує врахування гендерних аспектів на ранньому етапі, що допомагає уникнути дискримінаційних положень у законодавстві. НОРМАТИВНИХ У Канаді підхід до гендерної експертизи має назву "Gender-based Analysis Plus" (GBA+). І найцікавіше, що цей метод враховує не лише гендер, а й інші фактори, такі як вік, расова належність, сексуальна орієнтація та інші, які можуть впливати на АКТІВ досвід людей у різних соціальних і правових контекстах. В Україні процес гендерної експертизи нормативних актів був формалізований завдяки постанові Кабінету Міністрів від 28 листопада 2018 року. Вона передбачає обов'язкову гендерну експертизу проектів нормативних актів з метою забезпечення рівних прав, обовʼязків та можливостей, що водночас є важливим кроком у напрямку інтеграції гендерних аспектів у правову систему країни. 25
Згідно з постановою, гендерна експертиза включає декілька етапів: Аналіз тексту нормативного акту на наявність положень, які мають різний вплив на статі. Оцінка можливих наслідків з точки зору гендерної рівності. Внесення пропозицій щодо усунення диспропорції та забезпечення рівних прав та можливостей для всіх громадян. Не можна залишити поза увагою необхідність навчання та підготовки фахівців, що будуть здійснювати гендерну експертизу. Важливу роль тут відіграють міжнародні організації та донорські проєкти, які підтримують Україну у цьому напрямку. Чи були вже позитивні результати ? Так, адже завдяки такому аналізу було внесено зміни до Кодексу законів про працю, де тепер передбачено рівні можливості для чоловіків і жінок у контексті оплачуваної та неоплачуваної праці. Також було переглянуто законодавство у сфері соціального забезпечення, де враховані особливі потреби різних груп населення, включаючи одиноких матерів та багатодітні родини. Попри це, процес гендерної експертизи в Україні стикається з певними викликами, переважно такими як недостатня обізнаність щодо “тонкощів” усього процесу або усвідомлення його важливості. Тож не забуваймо про взаємоповагу та забезпечення рівних прав, адже саме це вирізняє нас з-поміж інших! 41
РІВНІСТЬ У МОВІ ТА КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО? про використання фемінітивів Останні декілька років, особливо з часу виходу нового правопису, як і юристи, так і люди інших професій все частіше стикаються з питанням використання фемінітивів у своїй діяльності. Водночас усе ще немала частина населення ставить під сумнів необхідність таких "нововведень" та вважає їх неприродними, ба більше, такими, які порушать чистоту та правильність юридичних текстів. Тож, у статті проводитиметься короткий екскурс з цього питання, та ми спробуємо довести, чому фемінітиви - це важливо, та які зрушення чи застої у юридичній мові ми маємо на цей момент. За інформацією зі статті Громадського радіо жінки юристки частіше стикаються з упередженим ставленням з боку чоловіків або клієнтів, та самі не мають такої впевненості у відповідності своєму статусу, як їхні колеги чоловічої статі. Ця невпевненість у тому числі проявляється у таких речах як використання слів "юрист", "адвокат" у чоловічому роді, так наче усно чи письмово суспільство намагається закріпити, що люди цих професій, у першу чергу, чоловіки, а уже потім усі інші. Хоча наразі юридичну освіту чоловіки та жінки отримують приблизно у співвідношеннях 1:1, усе ж у питанні фемінітивів все змінюється значно повільніше, ніж того хотілось би.
Як виявилось, законодавчої бази для письмового урівняння чоловіків та жінок у назві їх професій, просто не існує. Єдиним позитивним досягненням є якраз той самий правопис 2019 року, який на офіційному рівні утвердив порядок та правила вживання фемінітива, проте правопис не має юридичної сили зобов’язати мовців використовувати ці конструкції у звертанні до жінок, тож у юридичних текстах усе залишилось незмінним. Навіть усім відомий класифікатор професій досі подає назви посад лише у чоловічому роді, крім тих, що історично асоціюються з жінками(економка, нянька, покоївка, сестра- господиня, швачка, медсестра), що дозволяє і надалі жити стереотипам, які шкодять жінкам у роботі. Також, хоча у повсякденному та напівофіційному спілкуванні часто можна почути "науковиця" та "професорка", у своїх дисертаціях ці жінки мають звертатися до себе виключно у чоловічому роді "професор" "доцент" оскільки використання фемінітива буде порушенням юридичної норми. Попри визнання фемінітивів у правописі, та початок їхнього ширшого використання, є декілька думок які цьому суперечать, та пропонують сумнівні альтернативи. По-перше, це введення в ділову мову конструкцій "пані директор" "пані прокурор" і т. д. проте на нашу думку це є категорично неправильним як і з граматичної, так і з контекстуальної позиції. Ходім від протилежного: наскільки природно звучатиме вираз "пан директорка" чи "пан прибиральниця"? Питання, очевидно, риторичне, для того, щоб показати, що набагато легше звикнути до нових правил та юридично закріпити їх, ніж намагатися викрутитися з ситуації, при цьому створюючи іще більшу плутанину. По-друге, існує дискусія, що, наприклад, слово "адвокат" позначає обидва роди. Проте давайте будемо говорити чесно: усі без винятку українці після слова "адвокат" вживають займенник "він". Тож додавання відповідника слова адвокат у жіночому роді вирішуватиме багато питань. На цей момент, єдиним закріпленням належного найменування людей різних професій є лише у наказі «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010» опубліковано в серпні на сайті Мінекономіки, що є справді великим кроком до цілі, оскільки він вперше офіційно дозволяє використовувати фемінітиви у роботі та документах, які її засвідчують. Як пояснює сам наказ: "за потребою користувача, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи." Підсумовуючи, можна сказати що ситуація гендерної рівності на письмі поліпшується з кожним днем, і, можливо, найближчим часом ми побачимо відповідні постанови відповідних органів, що скажуть "так, ми можемо нарешті визнати, що чоловіки та жінки уже давно працюють нарівні, тож прийшов час показати це у нашому мовленні" та юридично закріплять обов'язковість вживання фемінітива, у тому числі й у класифікаторі професій. 43
ВАЖЛИВІСТЬ ПУБЛІЧНОЇ ПРОМОВИ приклад правової сфери Коли ми думаємо про публічні виступи, часто уявляємо собі політиків, акторів або телеведучих. Однак у світі права публічна промова має своє значення, навіть якщо юристи не так часто виступають з промовами, як це було раніше. Сучасний юрист, адвокат чи суддя все одно регулярно спілкуються з аудиторією, відстоюючи свої аргументи та переконуючи інших у правильності своєї позиції. Саме тому публічна промова залишається ключовим навиком у правовій сфері.
Перш за все, публічна промова є засобом переконання. Інколи правникам все ще потрібно переконувати суддю, присяжних або інших учасників процесу у своїй правоті. Це може бути особливо складно, якщо справа є спірною або складною. Уміння чітко та зрозуміло викладати свої думки, наводити аргументи та приклади – це те, що відрізняє успішного юриста від посереднього. Виступи у суді – це не просто набір фактів і законів, це ще й мистецтво комунікації. Уміння виступати публічно також сприяє професійному росту юриста. Чим більше досвіду у виступах, тим впевненіше почувається юрист. Це відкриває нові можливості для кар'єрного росту – від участі у гучних справах до можливості викладати або читати лекції. Публічні виступи допомагають розвивати впевненість у собі, що є важливим для успішної кар'єри. Уміння виступати публічно також сприяє професійному росту юриста. Чим більше досвіду у виступах, тим впевненіше почувається юрист. Це відкриває нові можливості для кар'єрного росту – від участі у гучних справах до можливості викладати або читати лекції. Публічні виступи допомагають розвивати впевненість у собі, що є важливим для успішної кар'єри. Не можна недооцінювати важливість підготовки до публічних виступів. Добре підготовлений виступ – це половина успіху. Юристу потрібно не лише знати матеріал, але й вміти його подати. Це включає вміння працювати з аудиторією, використовувати невербальні засоби комунікації, такі як жести і міміка, та вміти відповідати на запитання. Публічна промова є важливою частиною професії юриста, навіть якщо сучасні юристи не виступають з промовами так часто, як раніше. Вона допомагає переконувати, робити складні питання зрозумілими, впливати на емоції та сприяти професійному росту. Вміння виступати перед аудиторією – це не просто корисна навичка, а необхідність для успішної кар'єри у правовій сфері. Тому юристам варто приділяти багато уваги розвитку цього важливого вміння. 45
АНАЛІЗ ПРОМОВИ ДЖОНА Ф. КЕННЕДІ Важливим складником мови права є вміння не лише дотримуватись певних вимог у написанні законодавства, але і проникнутись духом ораторства, що є незмінною складовою переконання слухача, і спонукання його до певних висновків або прийняття рішень. Тож сьогодні ми аналізуватимемо промову людини, яка до права дотична лише через конституційні гарантії її посади, проте проголошена цим чоловіком промова 26 червня 1963 року стала однією з найвидатніших з тих, які запам’ятала історія, а вислів “я - берлінець” було визнано одним із найвпливовіших афоризмів 20 століття. Промова Джона Кеннеді, яка дістала таку ж назву як і щойно названий крилатий вираз, була проголошена в умовах холодної війни, коли Берлін був поділений між Заходом та Сходом, тому Кеннеді прибув з візитом до нового союзника, щоб виказати підтримку, та показати на наочному прикладі, що не так із супротивником, який будує стіни посеред міст.
Цей текст, як і будь-який заздалегідь підготовлений публічний виступ, завжди має свою структуру, тож вона присутня і тут. У вступі Кеннеді висловлює свої почуття стосовно прибуття, таким чином налаштовуючи публіку на уважне слухання, оскільки з приємними щирими фразами легко завоювати увагу оточення, особливо коли мовлення емоційно забарвлене та не обтяжливе, як у цьому випадку. У наступній частині Кеннеді переходить на знайому берлінцям тематику - їхнє місто, проте звертається уже до всіх, хто міг би його чути, бо промова у цій частині набуває політичного контексту. Президент США використовує рефрен(повтор) одного речення - “Нехай приїдуть до Берліна” підіймаючи емоційну напругу та в той же час напряму критикуючи комунізм - що є одночасно і політичним ходом, і способом емоційно задіяти слухача, оскільки комуністи були першим питанням та основною проблемою німців у той час. на кінець цієї частини президент протиставляє комунізм та демократію(Росію та США, Захід та Схід) Третя частина є більш сентиментальною та одночасно своєрідним психологічним ходом, який ефективно використовується багатьма політиками - наголошення на порушенні прав людини. Суть його полягає в тому, що у людей на факт того що у них щось забрали, завжди виникне супротив, протест, проте майстерний промовець зможе звернути цей супротив у правильне русло, що і робить Кеннеді, переходячи до висновку, та закінчує на урочистій і позитивній ноті, на ноті обнадійливій, зі словами: “дозвольте мені попросити вас підняти ваші очі за межі небезпек сьогоднішнього дня до надій дня завтрашнього”. І фінальною точкою є крилатий вираз “Я - Берлінець”, що є закликом вірити, зберігати свою гордість та гідність. З цього опису можна побачити, як проста мова та певна кількість емоції в промові можуть змінити хід думок людини, направити її в позитивний чи негативний бік, можливо, переконати в чомусь новому, а, можливо лише підтвердити те в чому вона була лиш трохи упевнена, і це все лише з допомогою букв. Тож нашою позитивною нотою буде такий висновок: важливість Слова - неоціненна, а найкращою послугою, яку Ви можете для себе зробити у житті, це навчитись говорити краще політика та юриста, і тоді Вам відкриється безліч можливостей. 47
Отож, наостанок ми хочемо сказати, що кожен правник та кожна правниця самостійно визначає, як краще говорити та писати у своїй діяльності. Хтось намагається бути максимально лаконічним в аргументації судових рішень, хтось намагається у 3-хвилинну адвокатську промову вмістити все багатство юридичної мови, хтось говорить високо та пафосно, а хтось максимально спрощує. Проте нас всіх об’єднує одне – беззаперечна любов до права та прагнення справедливості та свободи. Цим випуском журналу ми, розкриваючи мовний аспект юриспруденції, намагались, вже не вперше, відповісти на питання: «Що таке право?» Предметом дослідження було все: від гендерних та правових експертиз до промови Кеннеді, від людських прав до оксфордської коми. Ми ділились тим досвідом, який встигли здобути самі, аби довести, що plain legal language – це не так вже й легко, цьому треба навчатись, що ми й намагались зробити, обмінюючись теорією та практичними порадами. Сподіваємось, що цей досвід стане в пригоді й Вам, оскільки мова, її граматика, пунктуація та багатоманітність – це потужний інструмент, завдяки якому можна досягати грандіозних висот. Автори журналу 48
Авторами журналу є молоді правники з усіх куточків України Максимук Микола • Стольберг Єлизавета Мельник Тетяна • Салій Михайло Карнаухова Марія • Орлюк Аліна Коротченко Дарʼя • Балєва Євгенія Шпаківська Анна • Дацюк Вероніка 49
Джерела: 1. Сергій Головатий. Про людські права: Лекції. – К.: Дух і Літера, 2016. – 760 с. 2. Allen S. How grammar influences legal interpretations. How Grammar Influences Legal Interpretations | Grammarly Blog. URL: https://www.grammarly.com/blog/how- grammar-influences-legal-interpretations/(date of access: 16.06.2024). 3. Understanding how grammatical aspect influences legal judgment / A. M. Sherrill et al. Plos one. 2015. Vol. 10, no. 10. P. e0141181. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0141181(date of access: 16.06.2024). 4. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 05.07.2012 р. № 5076-VI : станом на 3 серп. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076- 17#Text(дата звернення: 16.06.2024). 5. Конституційне право: підручник / за загальною редакцією М.І. Козюбри. / Ю.Г. Барабаш, О.М. Бориславська, В.М. Венгер, М.І. Козюбра, О.М. Лисенко, А.А. Мелешевич. – К.: ВАІТЕ, 2021. – 528 с. 6. Sterbenz C. This typo cost america about $40 million. Business Insider. URL: https://www.businessinsider.com/this-typo-cost-america-about-40-million-2015-1? amp(date of access: 16.06.2024). 7. National - plain language legal writing: part I – writing as a process. National - CBA National - Canadian Legal Affairs. URL: [https://nationalmagazine.ca/fr- ca/articles/the-practice/young-lawyers/plain-language-legal-writing-part-i-–- writing-as-a#:~:text=Plain legal language is language,is always to be understood.] (https://nationalmagazine.ca/fr-ca/articles/the-practice/young-lawyers/plain- language-legal-writing-part-i-–-writing-as-a#:~:text=Plain legal language is language,is always to be understood.)(date of access: 16.06.2024). 8. Plain legal language – clarity. Clarity – The international association promoting plain legal language. URL: https://www.clarity-international.org/plain-legal- language/(date of access: 16.06.2024). 9. Вимоги до мови та стилю закону - Інститут громадянського суспільства. Інститут громадянського суспільства. URL: https://www.csi.org.ua/activity/vymogy- do-movy-ta-stylyu-zakonu/(дата звернення: 16.06.2024).
10. 4.3.10. Право на правову допомогу | Конституційний Суд України. Конституційний Суд України | Офіційний вебсайт. URL: https://ccu.gov.ua/storinka- knygy/4310-pravo-na-pravovu-dopomogu(дата звернення: 16.06.2024). 11. Проста мова юридичних документів - що це і навіщо? - Юридична Газета. Юридична газета – онлайн версія. URL: https://yur-gazeta.com/dumka- eksperta/prosta-mova-yuridichnih-dokumentiv--shcho-ce-i-navishcho.html(дата звернення: 16.06.2024). 12. Конституція України : від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР : станом на 1 січ. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text(дата звернення: 16.06.2024). 13. Техніко-юридичні помилки в нормативно-правових актах: поняття та види / В.І. Риндюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 3-9. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 14. Про здійснення експертизи проектів законів та проектів інших нормативно- правових актів на їх відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : Наказ М-ва юстиції України від 15.08.2006 р. № 67/5 : станом на 20 серп. 2008 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0067323- 06#Text(дата звернення: 16.06.2024). 15. https://dejure.foundation/yak-suddi-zlovzhyvayut-vypravlennyam-opysok-v- sudovyh-rishennyah/ 16. Про затвердження Порядку здійснення офіційного перекладу багатосторонніх міжнародних договорів України на українську мову : Постанова Каб. Міністрів України від 17.03.2006 р. № 353. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-2006-п#Text(дата звернення: 16.06.2024). 17. Unofficial summary of International Court of Justice of 01.12.2022 in Dispute over the Status and Use of the Waters of the Silala (Chile v. Bolivia). 18. Про нас. UNDP. URL: https://www.undp.org/uk/ukraine/про-нас(дата звернення: 16.06.2024).
19. Gender-based analysis plus (GBA plus) - canada.ca. Canada.ca. URL: https://www.canada.ca/en/women-gender-equality/gender-based-analysis- plus.html(date of access: 16.06.2024). 20. Startpage. Regeringskansliet. URL: https://www.government.se(date of access: 16.06.2024). 21. Питання проведення гендерно-правової експертизи : Постанова Каб. Міністрів України від 28.11.2018 р. № 997 : станом на 21 груд. 2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997-2018-п#Text(дата звернення: 16.06.2024). 22. Про забезпечення функціонування української мови як державної : Закон України від 25.04.2019 р. № 2704-VIII : станом на 31 груд. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text(дата звернення: 16.06.2024). 23. Жінки-юристки частіше стають об’єктами упередженого ставлення – дослідження. Громадське радіо. URL: https://hromadske.radio/podcasts/gen- spravedlyvosti/zhinky-yurystky-chastishe-stayut-ob-yektamy-uperedzhenogo- stavlennya-doslidzhennya(дата звернення: 16.06.2024). 24. Гендерна рівність в юриспруденції через призму утвердження гарантованих конституційних прав та свобод. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернiвецькій областi. URL: https://cv.court.gov.ua/tu26/pres-centr/publications/1167836/(дата звернення: 16.06.2024). 25. Наказ мінекономіки від 18.08.2020 № 1574 "про затвердження зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010" | міністерство економіки україни. *Just a moment...*URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk- UA&id=c1108c0b-54f2-4e12-b196- efe22f195e05&title=NakazMinekonomikiVid18-08-2020-1574- proZatverdzhenniaZmini9-DoNatsionalnogoKlasifikatoraDk003-2010-(дата звернення: 16.06.2024). 26. Найвідоміші промови про права людини. URL: http://labs.journ.univ.kiev.ua/hrj/wp-content/uploads/2020/06/Найвідоміші- промови-про-права-людини.pdf (дата звернення 16.06.2024)
