ЗАКОН ПРО МОВУ забаганка чи обовʼязок? Для початку, варто відразу сказати про назву закону. У назві йдеться про "порядок застосування інших мов в Україні", але в тексті Закону недостатньо регулюється цей порядок. Стаття 2 Закону змішує терміни "мова національної меншини", "регіональна мова", "мова корінних народів" з "іноземною мовою". Це ускладнює розуміння і плутає в термінології. Поняття "інших мов" у назві Закону не визначене чітко. Деякі терміни, як-от "материнська мова" (ч. 2 ст. 7), не визначені в чинному законодавстві. Поняття "сфера приватного спілкування" (ч. 2 ст. 4) теж потребує визначення для уникнення різного тлумачення.