ЮРИДИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД експліцитність та імпліцитність Перед тим як досліджувати такі види юридичного перекладу, як експліцитний та імпліцитний, варто детальніше поглибитись у явище юридичного перекладу, як такого. Юридичний переклад – це лінгвістично-юридична процедура відтворення правового змісту певного юридичного припису з вихідної правової системи засобами фахової мови правової системи отримувача, аби зберегти відповідні юридичні функції оригінального документа. Беззаперечно: звучить доволі складно, але звичайно, що це можна звести до певної основи – перекласти документ так, аби зберігся його юридичний та фактичний зміст. Своєю чергою, предметом такого перекладу може бути будь-який документ, який має юридичну значущість: будь-то заповіт чи угода про нерозголошення. Фактично, можна сказати, що юриспруденція має свою власну мову, яку може зрозуміти фахівець з юридичною підготовкою. Абсолютно те саме стосується юридичного перекладу: професійний перекладач має знати правові норми цільової країни, оскільки неточний переклад може неточно передавати значення оригіналу і, як результат, створювати корупційний фактор. Аби продемонструвати реальне значення професійного юридичного перекладу, ми б хотіли навести приклад короткого змісту рішення Міжнародного Суду Справедливості від 1 грудня 2022, а саме спору щодо статусу та використання вод річки Сілала (Чилі проти Болівії).