Як виявилось, законодавчої бази для письмового урівняння чоловіків та жінок у назві їх професій, просто не існує. Єдиним позитивним досягненням є якраз той самий правопис 2019 року, який на офіційному рівні утвердив порядок та правила вживання фемінітива, проте правопис не має юридичної сили зобов’язати мовців використовувати ці конструкції у звертанні до жінок, тож у юридичних текстах усе залишилось незмінним. Навіть усім відомий класифікатор професій досі подає назви посад лише у чоловічому роді, крім тих, що історично асоціюються з жінками(економка, нянька, покоївка, сестра- господиня, швачка, медсестра), що дозволяє і надалі жити стереотипам, які шкодять жінкам у роботі. Також, хоча у повсякденному та напівофіційному спілкуванні часто можна почути "науковиця" та "професорка", у своїх дисертаціях ці жінки мають звертатися до себе виключно у чоловічому роді "професор" "доцент" оскільки використання фемінітива буде порушенням юридичної норми. Попри визнання фемінітивів у правописі, та початок їхнього ширшого використання, є декілька думок які цьому суперечать, та пропонують сумнівні альтернативи. По-перше, це введення в ділову мову конструкцій "пані директор" "пані прокурор" і т. д. проте на нашу думку це є категорично неправильним як і з граматичної, так і з контекстуальної позиції. Ходім від протилежного: наскільки природно звучатиме вираз "пан директорка" чи "пан прибиральниця"? Питання, очевидно, риторичне, для того, щоб показати, що набагато легше звикнути до нових правил та юридично закріпити їх, ніж намагатися викрутитися з ситуації, при цьому створюючи іще більшу плутанину. По-друге, існує дискусія, що, наприклад, слово "адвокат" позначає обидва роди. Проте давайте будемо говорити чесно: усі без винятку українці після слова "адвокат" вживають займенник "він". Тож додавання відповідника слова адвокат у жіночому роді вирішуватиме багато питань. На цей момент, єдиним закріпленням належного найменування людей різних професій є лише у наказі «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010» опубліковано в серпні на сайті Мінекономіки, що є справді великим кроком до цілі, оскільки він вперше офіційно дозволяє використовувати фемінітиви у роботі та документах, які її засвідчують. Як пояснює сам наказ: "за потребою користувача, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи." Підсумовуючи, можна сказати що ситуація гендерної рівності на письмі поліпшується з кожним днем, і, можливо, найближчим часом ми побачимо відповідні постанови відповідних органів, що скажуть "так, ми можемо нарешті визнати, що чоловіки та жінки уже давно працюють нарівні, тож прийшов час показати це у нашому мовленні" та юридично закріплять обов'язковість вживання фемінітива, у тому числі й у класифікаторі професій. 43