Курр'є та Айвз, «Дайте мені волю або Натомість М. І. Козюбра пропонує визнати вагомою дайте мені смерть!» конституційною підставою утвердження пріоритетності норм ратифікованих міжнародних договорів, які стосуються прав та свобод людини, перед нормами українського законодавства положення частини першої 8 статті Конституції України, яке закріплює принцип верховенства права, оскільки право і права людини є взаємозалежними явищами однієї сутності. Вони не можуть існувати окремо, а права людини як властивість, що характеризує людину як особистість, є позанаціональними та загальноцивілізаційними, тому вони давно стали об'єктом міжнародно-правового регулювання. На нашу думку, таку позицію можна схарактеризувати як революційну, оскільки вона вмотивовано доводить неідеальність усталених аргументів стосовно поставленого питання та обґрунтовує зовсім новий погляд на ситуацію, проливає нове світло, що характеризує взаємодію міжнародного та національного права з духовного, ціннісного боку, який повинен відігравати неабияку роль відповідно до мети діяльності правової науки як такої. По-друге, в статті розглядаються загальні принципи права як джерело права. Микола Іванович протиставляє пострадянську та західну традиції визначення поняття принципів права. Поки у вітчизняному загальнотеоретичному правознавстві поширене сприйняття принципів права виключно як положень, закріплених безпосередньо текстуально або змістовно в законодавстві, в той час європейська позиція, яку підтримує автор наукової роботи, стверджує, що неможливо розв'язати всі складні випадки права виключно догматичними та формальними засобами, оскільки логічний зміст законодавства не може надати більше, ніж закладено в ньому самому. Немалу роль відіграють правосвідомість і правова культура того ж судді під час винесення рішення. В. Орпен “Підписання мирного договору в Дзеркальній галереї” 10