автор невідомий,”Портрет судді” Стаття Миколи Івановича Козюбри порушує вкрай актуальну та дискусійну проблему, яка вже давно перебуває у фокусі уваги теоретиків права – співвідношення правосуддя і правотворчості. Цінними є міркування Миколи Івановича щодо глибинних причин, які обумовлюють необхідність судової правотворчості. Автор провів всебічний аналіз проблеми судової правотворчості, продемонструвавши її багатогранність та істотну еволюцію поглядів на неї в різні історичні періоди. У статті пан Козюбра аргументовано доводить тезу про те, що судова правотворчість не є аномалією, а, навпаки, виступає іманентною, невід'ємною властивістю правосуддя, обумовленою самою природою останнього. На нашу думку, варто відзначити історичний екскурс, який дозволив читачу простежити становлення та трансформацію підходів до ролі суду у правотворчому процесі - від преторського права Стародавнього Риму до юридичного позитивізму в Європі та радянської моделі «механічного» застосування закону. Ця ретроспектива допомагає краще зрозуміти сучасні дискусії з цього питання. У статті наведений комплексний аналіз основних причин та напрямів судової правотворчості. Також наголошується, що пошук судом права не може зводитися лише до «виведення» його з норми закону чи системи законодавства в цілому шляхом логічних операцій. Адже будь-який логічний зміст закону не здатен дати більше того, що в ньому закладено. Тому, як справедливо вказує Микола Іванович, теперішні у вітчизняному правознавстві юридико-позитивістські уявлення про право як логічно замкнену систему, з якої можна вивести будь-яке судове рішення, є нічим іншим, як ілюзією. Крім того, пан Козюбра обґрунтовано критикує твердження деяких вітчизняних дослідників про те, що суд є лише "вустами, що проголошують слова закону", а його рішення є простим застосуванням норм законодавства. Натомість доводиться, що право, на відміну від закону, завжди є "буттєвим", тобто прив'язаним до конкретного людського буття, і його актуалізація в процесі правосуддя передбачає необхідність врахування судом безлічі чинників, які виходять за межі простого логічного силогізму. 85