Правова доктрина займає нішу оцінного аналізу, що систематизує загальні традиції та практику певної правової системи у визначений період часу, та складається найвидатнішими правниками-науковцями. Але зводити функцію правової доктрини виключно до оцінки наявного, абсолютно знецінюючи її творчу практику, буде грубою позитивістською помилкою. Правова доктрина формує ідеальний образ права, до якого потрібно дійти завдяки дотриманню засад даної доктрини, тобто є наріжним каменем при формуванні правничого аналізу та мислення [6, с. 28]. Правова доктрина також має поділ на певні види, які відображають її зміст та призначення. Загальна правова доктрина є носієм всіх розробок і засад галузевих правових доктрин. Саме в основі загальної правової доктрини лежить аналіз ситуації у певній правовій системі, у той час, коли часткові правові доктрини звертають увагу на галузі права та глибше занурюються в їхній розвиток і особливості у правових системах. Особливістю часткових правових доктрин є те, що на їхній основі згодом відбувається формування відокремленої галузі права, що також підтверджує важливість правової доктрини як джерела права. Але не варто робити висновок, що часткова правова доктрина є важливішим джерелом права ніж загальна правова доктрина, оскільки всі часткові правові доктрини базуються та загальній правовій доктрині певної правової системи [6, с. 29]. 36