Правознавство України перебуває в нелегкому становищі внаслідок історичних подій на території Української держави. Перехід від ортодоксального радянського позитивізму до людиноцентристських практик, від буквального тлумачення нормативних актів без звернення уваги на дух до розмежування понять нормативних актів і права – є важким та комбінованим процесом, що потребує сил та всеохопної правової бази. Важко уявити розвиток та популяризацію права в Україні без діяльності Миколи Івановича Козюбри – доктора юридичних наук, професора, судді Конституційного Суду України у відставці, заслуженого юриста України, автора численних наукових публікацій у сфері теорії та філософії права, конституційного права, прав людини тощо, які здатні викликати не просто величезний інтерес науковців, практиків, громадськості, а й суттєво вплинути на правничий світогляд нинішнього та майбутніх поколінь правників. Не посягаючи на абсолютний авторитет Миколи Івановича, ця робота лише спробує охопити частину внеску, зробленого М. І. Козюброю у вітчизняне правознавство, та висловити вдячність за подібну діяльність. Автори журналу 01