Ф. де Гойя, “Час та старі жінки” 18 квітня 2000 року Микола Іванович Козюбра брав участь у винесенні рішення у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини другої статті 5 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (справа про віковий ценз). Конституційний Суд України розглянув конституційне подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції положення частини другої статті 5 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", яке встановлювало, що Уповноваженим може бути призначений громадянин України, який на день обрання досяг 40 років. Суд вирішив, що встановлення Верховною Радою України кваліфікаційних вимог, зокрема вікових, до Уповноваженого з прав людини не суперечить Конституції. Це пов'язано з особливою важливістю діяльності Уповноваженого щодо здійснення парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод. Критерієм у встановленні вікового цензу є доцільність, а не обмеження права громадян на доступ до державної служби. Суддя Микола Іванович Козюбра висловив окрему думку щодо рішення у справі про вікові вимоги до кандидата на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Пан Козюбра вважає, що рішення Конституційного Суду не ґрунтується на положеннях Конституції України й суперечить сучасній конституційній практиці демократичних країн. Попри те, що термін «ценз» прямо не згадується в Конституції України, це не означає, що це поняття їй невідоме. Під поняттям «ценз» зазвичай розуміють встановлені конституцією та законами кваліфікаційні вимоги або спеціальні умови, наявність яких в особи пов'язується з допуском до користування політичними правами, такими як участь у виборах, референдумі, обіймання певної державної посади тощо. Майстер з папугою, 89 “Апостол Павло пише”