Мушу Вас або розчарувати, або запевнити: нічого не розвалюється. Та й взагалі, не все так однозначно. М’яке право дійсно внесло новизну в міжнародну юридичну практику, ламаючи одне з основних ознак джерела права, а саме про їх загальну обов’язковість, що дає деяким науковцям підстави думати про м’яке право, як лише про «передправо» тобто те, що саме по собі нічого не важить, а є лише додатком, наприклад, якась постанова, яка потім увійде у закон «жорсткого права». Але це велика помилка. Недотримання норм м’якого права несе свої наслідки, такі як соціальний вплив, авторитетний тиск, а також серйозні репутаційні втрати, може навіть призвести до санкціонування певної організації або держави. Також зауважте, хто найчастіше видає норми м’якого права? Правильно, сильні, економічно та соціально розвинуті держави. Тобто держави менш розвинуті добровільно погоджуються на дотримання рекомендацій або резолюцій, через привабливість ідеї співпраці з державою сильнішою, амбіції колись до неї дорівнятись. Можна одразу ж провести паралелі з «м’якою силою» - Ви наче нічого примусово не зробили, але створили такі умови та комунікацію, що інші вже роблять все самостійно. Тепер на наше питання на початку є відповідь: ні, цей феномен є ознакою посилення цих структур. 44